Мережа знайомств для любителів книг

До цього часу Карпу читав тільки на фейсбуці (який до речі цікаво «тролиться» георїнями роману - і це анітрохи не спойлер :-)). Дотепні, часом кумедні чи то сатиричні, але завше влучні пости.
&­#8232;І перша, для мене особисто, характеристика цього роману - це його влучність. &­#8232;Влучність словом (часом і не зовсім цензурним), влучність тематикою - непересічні долі чотирьох пересічних українок, а ще влучність реальністю. Після прочитання твору вам неодмінно закортить побувати в Парижі, а якщо ви там бували бодай один раз, то з легкістю ідентифікуєте улюблені місця та відкриєте багато нового.
Столиця Франції виступає тут в ролі величезного полотна на якому карколомно, розмашистими розчерками (чи то мазками пензля) намальована Карпою картина жіночої реалістичності…усіх героїнь ви неодмінно будете знати, їхні риси будуть вам нагадувати ваших знайомих, чи родичів, чи колежанок по роботі, чи ваших недругів, чи бозна ще кого. І що абсолютно точно - не полишать вас байдужими.
Історії українок, що в різний спосіб опинилися в Парижі мотивують думати не лише над сенсом власного життя в його екзистенційному вимірі, але й в контенксті рельного історичного відтинку часу - «де мені бути зараз». Почитайте і не поспішайте кидатися судженнями, бо українці особливо до того схильні. Воно просто «вшито» в українське ДНК: «а що скажуть люди», «а що про мене подумають сусіди»…
Твір не є легковажним, як може здатися на перший погляд. Особливо чоловікам, то ж перед тим як «засудити» - дочитайте до кінця.
«…так чи інакше, ти мусиш хотіти тільки того, чого ніколи не матимеш. Щойно бажане має бодай примарний шанс стати дійсним, чари зникають.» - такимим думками рясніють сторінки роману і це змушує тебе задаватися питанням «а чого прагну я особисто в даний період свого життя».
Безліч серйозних тем піднімається на сторінках цього непересічного твору… «повна диспропорція між пакетом трансльованих цінностей і реальністю. Не існує ніякої рівності й братерства.» Як актуально!
Неодмінно прочитайте!
Окрема подяка видавництву #книголав за добре видання, яке приємно брати в руки та оримувати насолоду від процесу читання.

Поделиться в Facebook взять код для блога

Странные чувства. С одной стороны - книга о важном: эмоциях, проработке ментальных блоков, осознанности в жизни и бизнесе.

С другой - как-то всё не очень глубоко, и уж точно не тянет на "технологию", просто прием в лучшем случае.

С третьей - столько хороших отзывов об авторе в конце книги (правда, выбирал, что разместить в книге, сам автор!)

Ознакомиться стоит. Не так много существует книг об эмоциональном интеллекте в практической плоскости. Книга небольшая, само чтение много времени не отнимет. А вот что из советов почерпнуть и применить - судите сами...

Поделиться в Facebook взять код для блога

Технология GTD, адаптированная и сущностно, и методом изложения, к миру, потребностям и особенностям восприятия подростков. Иллюстрирована дополнительно, упрощена, переписана заново, чтобы те, кому книга адресована (подростки, субъективно от 12 лет, средняя школа) смогли самостоятельно почерпнуть много полезного на прям сейчас.

Возможно, понадобится помощь родителей, знакомых с полной версией GTD, в случае, если есть доверительное общение с ребенком, и возникнут вопросы о более широком контексте.

Акцент на подключенный мир, информационные технологии в части инструментов, и на освобождение сознания, избавление от стресса и получение ощущения контроля над своей жизнью - на уровне идеологическом.

Покупать, читать самим, давать детям. Каждому отдельно - это не только книга, но и work-book.

Поделиться в Facebook взять код для блога

Небольшая по размеру и популярная по стилю изложения, книга даёт самые важные практические представления о корпоративной культуре как управленческом инструменте

Структурирована как опровержение десяти наиболее часто встречающихся стереотипов в этом отношении: кто пишет, зачем нужна, не игрушка ли это и не промывание ли мозгов, и т.д.

Польза от книги в первую очередь в лаконичности формулировок глубоких мыслей (сам хотел сказать, но не так лаконично), и в практической направленности, в отличие от того же Шейна (коий глубок, но академичен).

Глубина достаточная для первого лица компании, чтобы осознать важность и стать действенным участником консалтингового проекта (куда ж без скрытого маркетинга?!) по управляемому выстраиванию эффективной культуры, соответствующей целям и ценностям бизнеса.

Поделиться в Facebook взять код для блога

Читал эту книгу с огромным удовольствием.
Изначально взял в Библиотече, а потом купил себе в коллекцию.
Очень и очень.
Всем книголюбам посвещается. По сути это такой Код Давинчи для Книголюбов.

Поделиться в Facebook взять код для блога

Нереально крутая книга для тех, кто увлекается языками.
Каждый язык дан буквально на пару старниц, при этом с ужасающей лично для меня глубиной подано то, как этот язык возник, какие народы участвовали в его возникновении, как велись войны и как складывалась языковая карта Европы. Я узнал про историю Европы из этой книги больше, чем из исторического курса в школе. При этом - она именно про языки. Про то, как люди общаются, делятся знаниями.

В общем - восторг, а не книга. Смело берите на подарок всем путешествующим.

Поделиться в Facebook взять код для блога

Не смотря на то, что слово "бирюзовый" в книге не встречается, равно как в ней нет и отсылок к концепции интегральной динамики, книга вполне может служить еще одним частным случаем - примером эволюционного подхода к построению человеческих сообществ, в частности (почти) коммерческих.

Свести подход компании Red Hat (разработчик программного обеспечения с открытым кодом, например, операционной системы Linux) к управлению можно к таким понятиям: самоуправление, вовлеченность, подотчетность, нацеленность и командность. Разумеется, это не было целенаправленным подходом к архитектуре компании, а, скорее, эволюционно развилось из идеи открытого кода и потребностей людей, исповедующих эту философию.

Автор не пытается утверждать об универсальности данного подхода. Скорее, делится известными ему примерами из своей работы, а также иллюстрирует противоположные подходы и их результаты, тоже преимущественно из своей практики. Но не исключено, что что-то из описанного автором может быть применено (или сможет эволюционно развиться для примения) в других отраслях и контекстах, где вопросы прогнозируемости, управляемости и контроля (на данный момент) существенно важнее, чем в динамичной отрасли создания ПО.

Не самая фееричная книга, но важная для тех, кто размышляет о новых способах создания ценности в коммерческих структурах нового века.

Поделиться в Facebook взять код для блога

Оригинальная версия в английском звучит менее "религиозно" "The Prodigal God", но, вероятно, переводчики издательства Мирт (С.Петербург) решили что это слишком радикально.
А зря... Интересна была бы реакция русскоговорящего читателя на него. Тем не менее - книга достойна прочтения.

Чем интересен Келлер? - Глубоким ананлизом культурного контекста, исследованием вопроса, который поднимается и, естественно, подачей - весьма доступной для постмодерного читателя. Очень рекомендовал бы прочесть книгу не только воцерковленным людям, но и скептикам (агностикам, атеистам и т.п.)
Одна из любимейших цитат: "Мы склонны изображать из себя консервативных, застегнутых на все пуговицы моралистов. Распущенные и раскрепощенные, сломленные и маргинальные, эти люди обходят церкви стороной."

Поделиться в Facebook взять код для блога

«Коли мені не допоможуть вірші,
То вже не допоможуть лікарі.»

За життя Павличка не просто розібрали на цитати, а в певній мірі зробили однобоко-культовим автором. І це прикро, бо величезний доробок поета, як я для себе побачив, лишився поза лаштунками уваги читачив. Принаймні більшості з нас… Але про все по порядку!
Книжка надихає! Надихає справжністю, чистотою та непідкупною любовю не лишень до прадавніх часів, а й до подій нещодавного минулого… Хто з нас знав що Павличко був вояком УПА та про інше, про що радянщина нам не повідомляла. А тут воно є! І таке справжнє та щире…

Ще в 1978 році він написав такі слова:
«Коли мені не допоможуть вірші,
То вже не допоможуть лікарі.»
Мене просто пройняло до тремтіння серця, котре зачерствіло, заіржавіло у вирі подій останніх років. І раптом нагадування про такі непідробні, але відверті почуття, котрі поховані в глибинах кожного з нас. Бо Слово зціляє та надихає. А особливо поетичне слово. Хіба ж ні?
Неодмінно хотів би виділити вірш «Мати» написаний у 1981 році, але він достойний окремого посту… Це, як на мою ксромну думку, унікальний твір який чомусь не є аж таким «розкрученим» як відомі на увесь світ «Два кольори». У восьми строфах таке розмаїття емоцій, що після нього хочеться зробитися тихим монахом…і провести багато годин у роздумах про життя. Серцекрайно…

А як виявляється безмежна любов поета до рідної землі про це - по творах Павличка - можна написати окрему наукову роботу.
«Молись, дитино, щоб не вернуло
Московське рабство, як темна мжа,
А по молитві пильнуй, щоб дуло
Твоєї зброї не жерла ржа.» (1993 рік)
Які цікаві застереження щодо найближчих сусідів. І хто тепер має сумніватися в тому, що поети мають особливе серце та прихильність від неба бачити далі, ніж сьогодення. Життєвомудрісно…

Окрема тема, окреме відкриття - цикл (чи то збірка - так до кінця і не второпав) «Золоте ябко». На мою суб’єктивниу думку - це прекрасний та в певній мірі унікальний пласт не лишень творчості Павличка, а і в цілому української літератури. Питання не лишень в еротичності творів поета, а в тонкому змісті образів та майстерно-використаних словарних зворотах цих поетичних мініатюр…
«Я в пазуху зайду тайком,
Неначе злодій до комори.
Там пахнуть груди молоком,
Мов травами гуцульські гори.»
Справжній безмір закоханості в єдину жінку, що подарована Богом. Справжнє відкрите чоловіче серце, сп’яніле від бажання, спонукане потягом до близькості з Найкращою. Ось де вчитися чоловікам захопленню своїми коханими. Оксамито-тендітно…

Я певен того, що творчість Павличка - на багато поколінь вперед - надихатиме і далі українців бути нацією що здатна бути чесною в стосунках: відвертою та щирою до нестями.

Поделиться в Facebook взять код для блога

Весьма интересные и свежие идеи. Роман строится по типу "рассказа в рассказе" и состоит из разных историй. Главный герой, рассказчик этих историй, обладает способностью исполнять желания людей. На этом и строится всё повествование.

Поделиться в Facebook взять код для блога