Сеть знакомств для любителей книг

Рецензия
Павел Ткаченко
Александра Вулф Долина богів. Історії з Кремнієвої долини
По суті, ця невеличка книжечка - розповідь про один соціальний експеримент, що його зробив відомий підприємець із Кремнієвої долини Пітер Тіль (автор відомої "Від нуля до одиниці"). Оповідання ведеться крізь призму декілької учасників експерименту, і їхніми очами читач споглядає і на феномен IT-кластеру, що виник тут, і на проблематику, якою опікуються числені бізнесмени-початківці, і на стиль життя, який тут утворився на противагу класичним понтам східного узбережжя США.

В принципі, можна саме так і сприйняти цю книжку, використовуючи її як легке чтиво для метро/автобусів/черг. Як би не одне "але".

Багато хто з батьків підлітків замислювався, чи застосовні когнитіивні та поведінкові моделі, що слугували їм десятиліттями, до нового світу, в якому будуть (вимушені) жити їх діти. І як замислитись, немає впевненості, чи так вже потрібна вища освіта (зі всіма її вадами та витратами) в сучасному світі, де вся інформація знаходиться у трьох кліках по екрану смартфона, швидкість життя прискорилася неймовірно, цілі галузі з'являються і зникають за час, який сто років тому будували залізницю між обласними центрами, а професії перестають бути актуальними швидше, ніж можливо отримати з неї диплом. І якщо освіта неактуальна, то які є альтернативи? І чи готові батьки ставити експерименти над власними дітьми? Чи краще скористатись досвідом інших? І яка взагалі доля освіти в сучасному світі? Чому треба навчати? Як саме? Як навчитися (і навчити дітей) жити в швидкоплинній сучасності?

Ось в якому контексті і з якими думками я пропоную почитати цю книжку. Неспішно. Бо є про що подумати.

Поделиться в Facebook взять код для блога
переходы на пользователя 2, на книгу 13  =  общий рейтинг: 15

Комментарии к рецензии:
 0..0 
 0..0